Внутрішня система забезпечення якості освіти
ЗАТВЕРДЖЕНО
Директор ________ О.П. Пустовойт
Наказ № 118 – О від 31.12.2020
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
Комунального закладу «Хмільнянський ліцей
Канівської міської ради Черкаської області»
СХВАЛЕНО
на засіданні педагогічної ради
протокол № 3 від 21.12.2020
ЗМІСТ
І. Загальні положення
1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти (далі - ВСЗЯО) в Комунальному закладі «Хмільнянський ліцей Канівської міської ради Черкаської області» (далі — Положення, КЗ «Хмільнянський ліцей») розроблене відповідно до статті 41 частини 2 Закону України «Про освіту» (далі — Закон про освіту) та статті 42 Закону України «Про повну загальну середню освіту», наказу Міністерства освіти і науки України від 30.11.2020 № 1480 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти».
1.2. Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу КЗ «Хмільнянський ліцей».
1.3. Мета створення та функціонування ВСЗЯО полягає у постійному та послідовному підвищенні якості освіти на основі отримання об’єктивних даних про освітні та управлінські процеси в КЗ «Хмільнянський ліцей», спрямована на вдосконалення всіх напрямків діяльності закладу.
1.4. Завданнями ВСЗЯО є забезпечення якості освіти та стабільного виконання вимог чинного законодавства в сфері загальної середньої освіти, державних та галузевих стандартів освіти.
1.5. ВСЗЯО в освітньому закладі включає:
- стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних працівників;
- оприлюднені критерії правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
- створення в освітньому закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
- критерії, правила та індикатори самооцінювання;
- інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.
1.6. Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти для здобувачів загальної середньої освіти за такими напрямками:
- освітнє середовище;
- система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;
- система педагогічної діяльності;
- система управлінської діяльності.
1.7. Колегіальним органом управління КЗ «Хмільнянський ліцей», який визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада.
1.8. Стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, систему та механізми забезпечення академічної доброчесності схвалює педагогічна рада закладу, яка має право вносити в нього зміни та доповнення та затверджує наказом директор.
1.9. Самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти за процедурами, визначеними в цьому Положенні, здійснюється щороку в червні-липні місяці.
1.10. Учасниками самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти є керівництво закладу, педагогічні працівники, здобувачі освіти, їхні батьки або інші законні представники.
1.11. Контроль ВСЗЯО здійснює директор, за його дорученням заступники директора з навчально-виховної роботи, виховної роботи або створена з цією метою комісія. Як експерти до участі в контролі можуть залучатися сторонні компетентні організації й окремі фахівці.
1.12. Для забезпечення керування процесом вивчення якості освітньої діяльності та якості освіти директором призначається відповідальна особа – заступник директора з навчально-виховної роботи.
1.13. Відповідальним за забезпечення якості освіти в КЗ «Хмільнянський ліцей» є директор закладу освіти.
ІІ. Політика (стратегія) та процедури забезпечення якості освіти
2.1.Стратегія та процедури забезпечення якості освіти в КЗ «Хмільнянський ліцей» базується на наступних принципах:
- відповідності Державним стандартам початкової загальної освіти, базової середньої освіти та профільної середньої освіти;
- дитиноцентризму (головним суб’єктом, на якого спрямована освітня діяльність закладу, є дитина);
- цілісності, що вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;
- безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника;
- розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
- партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу;
- системності в управлінні якістю на всіх стадіях освітнього процесу;
- обґрунтованого моніторингу якості освітнього процесу;
- відкритості інформації та прозорості процедур системи забезпечення якості освіти на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.
2.2. Забезпечення якості освіти є багатоплановим і передбачає:
- наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, навчально-методичних тощо);
- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;
- контроль освітньої та виховної діяльностей;
- посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
- надання якісної освіти здобувачам освіти усіма педагогічними працівниками, відповідальності кожного педагогічного працівника за якість освітніх послуг та відповідальність кожного здобувача про якісне отримання таких послуг;
- розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;
- забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;
- створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.
2.3. Основні завдання стратегії:
- новий зміст;
- педагогіка партнерства;
- орієнтація на учня;
- сучасне освітнє середовище;
- виховання на цінностях.
2.4. Процедури вивчення освітньої діяльності є такими:
- оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності;
- постійний моніторинг змісту освіти;
- спостереження за реалізацією освітнього процесу;
- спостереження за станом соціально-психологічного середовища, запобігання та протидія булінгу (цькуванню);
- контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
- розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;
- здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів про освіту, наказів та рішень педагогічної ради;
- моніторинг професійного зростання керівних та педагогічних працівників та експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;
- вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;
- надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю;
- створення умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами.
- самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;
- забезпечення належних умов харчування здобувачів освіти;
- вдосконалення навчально-матеріальної бази для організації освітнього процесу;
- розвиток інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;
- забезпечення ефективної системи та механізмів академічної доброчесності працівників школи і здобувачів освіти;
2.5. Основою ефективності процесу забезпечення дієвості ВСЗЯО є постійне моніторингування, науковий аналіз відстежених результатів та посилення управлінського контролю за тими аспектами роботи закладу освіти, які потребують підвищення якості.
ІІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності
Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
3.1. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
- надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;
- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
- об’єктивне оцінювання результатів навчання.
3.2. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:
- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
- надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності і джерела інформації.
3.3. Порушенням академічної доброчесності вважається:
- академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та або відтворення опублікованих текстів (опрнтюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
- самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів;
- фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
- фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
- списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
- обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої') діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, само плагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
- хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
- необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.
3.4. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники школи можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
- відмова в присвоєнні кваліфікаційної категорії;
- позбавлення присвоєної кваліфікаційної категорії;
- відмова в присвоєнні педагогічного звання;
- позбавлення присвоєного педагогічного звання;
- позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.
3.5. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
- повторне проходження оцінювання (контрольна, практична, лабораторна роботи, тест, залік тощо);
- повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.
3.6. Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначені Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу закладу.
3.7. Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення академічної доброчесності, .має такі права:
- ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
- особисто або через представника надавати усні або письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідження доказів порушення академічної доброчесності;
- знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
- оскаржувати рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції', або до суду.
ІV. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти
4.1. Система оцінювання здобувачів освіти здійснюється на наступними напрямками:
- визначення наявності відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень;
- використання системи оцінювання, спрямованого на моніторинг навчальних досягнень здобувача освіти;
- спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінки.
4.2. Результатами освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу є знання, уміння, навички та сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Вимоги до обов'язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.
4.3. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:
- контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу учителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
- навчальна - сприяє повторення, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
- діагностико-коригувальна - з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
- стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;
- виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.
4.4. При оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти враховується:
- характеристики відповіді учня; правильність, логічність, обгрунтованість, цілісність;
- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
- сформованість предметних умінь і навичок;
- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
- самостійність оцінних суджень.
4.5. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок які оцінюються та показником оцінки в балах.
4.6. Критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень з кожного предмета оголошуються учителем-предметником щороку на початку навчального року.
4.7. Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.
Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.
Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.
Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.
Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.
Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.
Формувальне оцінювання під час навчання і «для навчання» Таке оцінювання має на меті формування (або форматування) навчального процесу з урахуванням навчальних потреб кожного учня задля більш ефективного формування необхідних знань, умінь та ставлень.
Аби оцінювання стало формувальним, система прийомів, що вчитель застосовує під час навчання, має ґрунтуватися на певних ціннісних орієнтирах. Зокрема, для успішного застосування формувального оцінювання навчальний процес має бути організований у такий спосіб, щоби спонукати кожного учня бути активним його учасником, а не пасивним «отримувачем» знань і оцінок. Має бути створена така атмосфера навчання, за якої учні не бояться «йти на ризик» – ставити запитання, робити помилки й показувати, чого вони ще не вміють або не знають.
Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).
Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:
- усунення безсистемності в оцінюванні;
- підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
- індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
- систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
- концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.
Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.
Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.
При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається
Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Учень має право на підвищення семестрової оцінки.
Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Під час виставлення річної оцінки мають враховуватися: динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо.
Відповідно до чинних нормативних актів і семестрова, і річна оцінки можуть підлягати коригуванню.
Державна підсумкова атестація учнів - форма контролю відповідності освітнього рівня випускників закладу загальної середньої освіти I, II, III ступенів.
Державна підсумкова атестація здобувачів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Положення про Державну підсумкову атестацію.
V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
Критерії, правила та процедури оцінювання педагогічної діяльності працівників закладу визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».
5.1. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників відбувається через:
- ефективне планування та прогнозування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх технологій, форм організації освітнього процесу та підходів до оцінювання навчальних досягнень із метою формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти:
- постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників:
- налагодження партнерських взаємовідносин із здобувачами освіти, їх батьками та іншими законними представниками, працівниками закладу освіти;
- організацію педагогічної діяльності на навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.
5.1.1. Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.
Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту №1473 від 20.12.2011, наказу МОН №1135 від 08.08.2013.
Один із принципів організації атестації - здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду попередньої атестації. Необхідною умовою об'єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.
Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, само оцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.
Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах, виключно за його ініціативою.
5.1.3. Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту» та листа МОН №1/9-683 від 04.11.19 року «Щодо підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників». Педагогічні працівники зобов'язані щороку підвищувати кваліфікацію, загальний обсяг академічних годин - не менше ніж 150 годин на 5 років.
5.1.4. Моніторинг якості освіти. Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні. На окремих територіях, у закладах освіти (інших суб'єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності, її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня напряму і причин відхилень від цілей. Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.
Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).
Завдання моніторингу:
- здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі;
- створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;
- аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання;
- створення оптимальних соціально-психологічних умов дія саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти та педагогів;
- прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.
Предметом моніторингу - є якість освітнього процесу в закладі освіти.
Об’єктом моніторингу є:
здобувач освіти;
педагогічний працівник;
адміністрація закладу.
Суб’єктами моніторингу виступають:
моніторингова група;
керівництво закладу;
органи управління освітою.
Основними формами моніторингу є:
самооцінювання власної діяльності педагога, здобувачами освіти, адміністрацією;
внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об'єднань (проведення контрольних робіт, участь у олімпіадах. Всеукраїнських конкурсах, відвідування уроків);
зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою.
Критерії моніторингу:
об'єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);
систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);
відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;
надійність (повторний контроль іншими суб'єктами);
гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).
Для вивчення якості освітньої діяльності у закладі можна використовувати такі методи збору інформації та інструменти:
- опитування;
- анкетування учасників освітнього процес}- (педагогів, учнів, батьків);
- інтерв'ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування);
- фокус-групи (з батьками, учнями, представниками учнівського врядування, педагогами);
- вивчення документації (річний план роботи, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо);
- визначення рівня навчальних досягнень здобувачів освіти (контрольний зріз знань).
Основні етапи моніторингу освітньої діяльності:
- створення комісій для вивчення та оцінювання системи забезпечення якості освіти за кожним з напрямків;
- комісія, спираючись на освітню програму, стратегію розвитку закладу та річний план роботи закладу вивчає та оцінює освітню діяльність;
- комісія формує звіт про вивчення та оцінювання системи забезпечення якості освіти та звітує на педагогічній раді закладу;
- рішенням педагогічної ради визначаються шляхи удосконалення якості освітньої діяльності та якості освіти на наступний навчальний рік. Щорічний звіт оприлюднюється на сайті закладу освіти не пізніше 10 липня.
VІ. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.
6.1. Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:
- створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
- раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
- забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;
- визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне планування часу всіма працівниками закладу;
- правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;
- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
- створення здорової атмосфери в педагогічному колективі.
6.2. Критерії оцінювання управлінської діяльності:
- створення безпечних і комфортних умов навчання і праці;
- забезпечення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства і дискримінації;
- забезпечення мотивуючого до навчання освітнього простору;
- наявність ефективної стратеги та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;
- створення атмосфери довіри, прозорості, дотримання етичних норм;
- організація освітнього процесу на засадах людино- та дитиноцентризму;-
ефективна кадрова політика, забезпечення належних умов праці та можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників;
- прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу взаємодії закладу освіти з громадою;
- формування та забезпечення політики академічної доброчесності.
6.3. Процедура та правила оцінювання управлінської діяльності керівного складу закладу освіти визначені Типовим положення про атестацію педагогічних працівників затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту №473 від 20.12.2011, наказу МОН №1135 від 08.08.2013.
6.4. Самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу.
З метою аналізу стану сформованого та функціонування внутрішньої системи проводиться самооцінювання. Самооцінювання є процесом вивчення та оцінювання ефективності функціонування внутрішньої системи з метою вдосконалення освітніх і управлінських процесів закладу освіти.
Для проведення самооцінювання у КЗ «Хмільнянський ліцей» застосовується механізм оцінювання, що застосовується під час інституційного аудиту (Додаток 2). Відповідно якого компоненти внутрішньої системи згруповані за чотирма напрямами, кожний з яких описано за відповідними вимогами правилами, виконання яких дозволяє забезпечити якість освіти та освітньої діяльності в закладі.
Для оцінювання виконання (вимірювання) вимог правил слугують:
- критерії (підстави для оцінювання);
- індикатори (показники, що відображають стан об’єктів спостереження, їх якісні або кількісні характеристики);
- методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню.
Самооцінювання може здійснюватись відповідно до таких моделей:
- щорічне комплексне самооцінювання (за всіма компонентами внутрішньої системи);
- щорічне самооцінювання за певними напрямами освітньої діяльності, а також періодичне комплексне самооцінювання;
- щорічне комплексне самооцінювання за окремими рівнями освіти, на яких заклад освіти провадить освітню діяльність (початкова, базова, профільна середня освіта);
- інша модель, визначена закладом.
Інформацією, яка підлягає аналізу під час самооцінювання, можуть бути результати внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських процесів закладу, а також зовнішніх моніторингів, проведених органами управління у сфері освіти, міжнародними установами, громадськими організаціями тощо.
Внутрішні моніторинги можуть проводитися для відстеження динаміки результатів навчання учнів, якості викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів), відвідування учнями закладу, ефективності управлінських процесів тощо.
Механізм підготовки та проведення моніторингу визначається Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 16.01.2020 № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.02.2020 за № 154/34437.
Для проведення моніторингу обов'язковими є розроблення його програми та оприлюднення його результатів на вебсайті закладу освіти.
Для організації самооцінювання проводяться:
- збір та аналіз інформації; отриманої за допомогою під час спостереження, опитування та вивчення документації;
- узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти;
- обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти.
Інформація, одержана в ході опитування, спостереження та вивчення документації, узагальнюється та на її основі визначаються тенденції в організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти, досягнення та труднощі у формуванні внурішньої системи.
З метою об’єктивного самооцінювання узагальнена інформація зіставляється з описом вимог правил організації освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що визначені закладом та відповідно містяться у Положенні про внутрішню систему.
Здійснюючи самооцінювання, слід брати до уваги орієнтовні рівні оцінювання якості освітньої діяльності та ефективності внутрішньої системи, що визначаються під час інституційного аудиту (для кожного напряму освітньої діяльності закладу освіти): перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покрашення), четвертий (низький).
Результати самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу доцільно розглянути на засіданні педагогічної ради, обговорити з представниками учнів і батьків. До розгляду обговорення можуть залучатися представник засновника закладу, експерти у сфері загальної середньої освіти та управління тощо.
Для забезпечення прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти рекомендуємо оприлюднювати результати самооцінювання. їх може бути включено до річного звіту про діяльність закладу освіти, який оприлюднюється на вебсайті закладу.
Інформація, отримана під час самооцінювання, може бути використана в цілях:
- прийняття відповідних управлінських рішень для вдосконалення внутрішньої системи;
- визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітніх і управлінських процесів закладу освіти;
- аналізу тенденцій в освітній діяльності закладу освіти і коригування його річного плану роботи та або стратегії розвитку закладу (у разі потреби);
- аналізу динаміки оцінювання освітньої діяльності закладу освіти педагогічними працівниками, учнями, батьками (шляхом співставлення результатів опитування учасників освітнього процесу впродовж кількох років).
VІІ. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти.
7.1. Основні функції інформаційного забезпечення в управлінні освітнім закладом:
- забезпечення учасників освітнього процесу інформацією, необхідною дія взаємодії учнів, вчителів, батьків та адміністрації;
- інформування про стан освітнього процесу в навчальному закладі, про забезпеченість засобами навчання, про рівень навчальних досягнень учнів та професійну кваліфікацію вчителів;
- систематичне виявлення рівнів розвитку інтелекту, емоційно-психічного і фізичного здоров'я, освітніх потреб учнів:
- інформування педагогічних працівників про залучення батьків у процес виховання і навчання своєї дітей, інформування про труднощі, з якими стикаються батьки.
7.2. Завдання інформаційних систем в управлінні закладом:
- забезпечення єдиного порядку документування, організація роботи з документами;
- впровадження в роботу з документами новітніх інформаційних технологій;
- забезпечення адміністрування веб-сайту, актуалізації інформації на ньому, безпеки захисту інформації, інформаційної безпеки, супровід роботи електронної пошти:
- висвітлення через засоби масової комунікації діяльності закладу;
- розгляд запитів на публічну інформацію, звернення громадян.
VІІІ. Створення у закладі освіти відповідного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.
8.1. Критерії безпечного освітнього середовища:
- у закладі дотримано вимог санітарно-гігієнічних правил і норм, приміщення, територія закладу освіти охайні та доглянуті;
- заклад забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми;
- дизайн освітнього середовища закладу функціональний, ергономічний, дозволяє максимально ефективно використовувати приміщення та територію закладу в освітньому процесі;
- здобувачі освіти та працівники закладу обізнані з вимогами щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх;
- педагогічні працівники обізнані щодо правил поведінки у разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу чи раптового погіршення їх стану здоров'я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях;
- у закладі створено умови дія здорового харчування;
- у закладі створено умови дія безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті.
8.2. Критерії для оцінювання безпеки середовища щодо запобігання будь-яких форм насильства та дискримінації:
- заклад планує та реалізує діяльність щодо протидії будь-яким проявам дискримінації, булінгу;
- у закладі оприлюднено правила поведінки учасників освітнього процесу, що забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини;
- керівництво закладу педагогічні працівники обізнані щодо ознак різних форм булінгу, іншого насильства та дотримуються порядку реагування на їх прояви;
- у закладі організована робота психологічної служби, у тому числі для психологічного супроводу учасників освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу іншого насильства;
- заклад взаємодіє з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами, у тому числі залучає їх до заходів із запобігання булінгу, іншому насильству.
8.3. Критерії для оцінювання інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього середовища:
- приміщення, територію закладу облаштовано з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування;
- у закладі застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, забезпечуються корекційна спрямованість освітнього процесу, інша необхідна підтримка здобувачів освіти з особливими освітніми потребами;
- заклад взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до розроблення індивідуальних програм розвитку та іншої необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти;
- освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями, ведення здорового способу життя, екологічно доцільної поведінки, заняття спортом.
ЗВІТ
за результатами самооцінювання Комунального закладу «Хмільнянський ліцей Канівської міської ради Черкаської області»
у 2021/2022 навчальному році