СВІТ ДОШКІЛЛЯ

ПОРАДИ БАТЬКАМ: ЯК ПІДГОТУВАТИ ДІТЕЙ ДО ШКОЛИ

Психологічна готовність дитини до шкільного навчання полягає в тому, щоб до часу вступу до школи в неї склалися психологічні риси, які властиві школяру.

У дошкільному віці виникають поки що тільки задатки цього перетворення в учня: бажання вчитися, стати школярем, уміння керувати своєю поведінкою і діяльністю, достатній рівень розумового розвитку й розвитку мови, наявність пізнавальних інтересів, і звичайно, знань і навичок, необхідних для шкільного навчання.

Накопичення цих передумов - непроста справа. Що ж можна і чого не можна робити до школи?

Не слід:

·         до приходу в школу змінювати режим життя дитини: позбавляти її денного сну, довгих прогулянок, ігор у достатній кількості;

·         оцінювати все, що робить малюк, так, як слід оцінювати діяльність учня;

·         проходити з дитиною програму першого класу, насильно змінюючи гру навчанням.

Необхідно:

·         прищепити дитині інтерес до пізнання навколишнього світу, навчити спостерігати, думати, осмислювати побачене і почуте;

·         навчити долати труднощі, планувати свої дії, цінувати час;

·         вчити дитину слухати і чути своє оточення, поважати чужу думку, розуміти, що свої бажання потрібно узгоджувати з бажаннями інших людей - дітей і дорослих, прагнути реально оцінювати свої дії й досягнення.

Світогляд дитини, її знання - це те, про що вона дізналася з вашою допомогою за усі дошкільні роки - знання про навколишній світ, від найближчих його виявів, які вона безпосередньо засвоїла, і до віддалених, які дитина засвоїла, коли їй пощастило подорожувати з вами, з ваших розповідей, бесід, домашніх занять, з книжок, радіо, телевізора, від друзів тощо.

Стимулюйте інтерес дитини до процесу навчання. Пам'ятайте: що більше дитина хоче навчатися, то ефективнішими будуть заняття. Процес навчання має бути частиною повсякденних ігор вашого малюка. Дорослий не вчить, а лише бере участь у цій грі. При цьому ніколи не слід робити за дитину те, що вона може зробити самостійно, допомагаючи лише в тому разі, коли ваша допомога справді необхідна.

Різні діти мають різну здатність до засвоєння навчального матеріалу. Тому треба дуже коректно визначати обсяг і складність завдань, оптимальних саме для вашого малюка.

Перед початком заняття виділіть час на підготовку дитини до роботи, зніміть напруження і зайві емоції, налаштуйте її на робочий лад.

Стежте, щоб під час занять дитина дотримувалася правильної постави. Пояснюючи завдання, переконайтесь, що дитина все зрозуміла правильно.

Дитина не повинна перевтомлюватися. За появи ознак стомленості, неуважності - припиняйте заняття або робіть перерву. Краще займатися з дитиною частіше, але не більше 15-20 хвилин поспіль. Доцільно взяти за правило робити зарядку для спини, шиї, рук та пальчиків до і після занять.

Навчання завжди пов'язане з помилками й негараздами. Виправляйте їх спокійно, доброзичливо, стережіться завдати дитині психічної травми, підірвати її віру у власні сили. Не забувайте хвалити вашого маленького трудівника, відзначаючи найменші успіхи та досягнення. Тут важливими є міміка, жести, інтонація: «Сьогодні ти вже краще рахуєш (пишеш, розв'язуєш задачі)», - так ви покажете дитині, що вона рухається вперед, розвивається, робить успіхи.

Заздалегідь складайте для себе план кожного заняття. Визначте кількість і порядок завдань, які ви хочете запропонувати дитині сьогодні. Продумайте, з чого ви почнете і як закінчите заняття.